Translate

середа, 21 вересня 2016 р.


В умовах модернізації суспільства  процес навчання націлений на створення умов для самовизначення й самореалізації особистості, на досягнення конкретних результатів у вигляді сформованих умінь і навичок, узагальнених способів діяльності, соціально-значущих компетенцій, у тому числі й  уміння критично мислити.
Роки незалежності України характеризуються постійними змінами, особливо у сфері освіти. Незважаючи на те, що формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів у Державному стандарті базової і повної середньої освіти визначено одним із завдань освітньої галузі, мусимо визнати відсутність повноцінного втілення задекларованої мети у навчальний процес. Проблемою залишається вміння учнів володіти такими мисленнєвими операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння тощо.
Теоретичною базою досвіду виступають наукові положення когнітивної психології щодо сутності критичного мислення (Дж. Андерсен, Д. Халперн, Дж. Брунер, С. Міллер); обґрунтування специфіки критичного мислення (Ж. Піаже, Л. Виготський); визначення та класифікація основних груп компетентностей, що формуються при застосуванні технології розвитку критичного мислення (І. Родигіної, О. Овчарук, А. Хуторського); ідеї компетентністного підходу до планування і розробки сучасного уроку на основі інтерактивних технологій (О. Пометун, О. Данилевська); характеристика методів і форм організації навчальної діяльності учнів за технологією критичного мислення ( С. Терно, О. Марченко ).

Вивчаючи систему розвитку критичного мислення (А.Кроуфорда, В.Саула, С.Метью, Д.Макінстера), я виокремив у структурі уроку три фази – актуалізацію (передбачення), побудову (конструювання) знань та консолідацію.

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно, у центрі навчально-виховного процесу повинен перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. 
Проблема розвитку основних життєвих компетентностей учнів, навичок їх критичного мислення нині є надзвичайно важливою. Як свідчать дослідження, переважна більшість учнів не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння.
У зв’язку з цим формування основних компетентностей учнів на основі розвитку критичного мислення набуває особливої актуальності.

Розвиток критичного мислення необхідний не лише для навчання, а й для життя, яке ставить перед людиною відкриті завдання. Навчити дітей мислити критично - означає навчити ставити запитання, спрямовувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення в проблемній ситуації.
Ключові компетентності — це здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культурно-доцільні види діяльності, ефективно розв’язувати актуальні, індивідуальні та соціальні проблеми.
Основними ознаками ключових компетентностей, на думку О. Пометун, є:
- поліфункціональність: дають можливість вирішувати різноманітні проблеми в різних царинах особистого й суспільного життя;
- надпредметність і міждисциплінарність: застосування не тільки у школі, а й в інших галузях життєдіяльності;
- багатовимірність: знання, розумові процеси, інтелектуальні, навчальні та практичні вміння, творчі здібності, стратегії, технології, процедури, емоції, оцінки тощо;
- забезпечують широку сферу розвитку особистості — її логічного, творчого та критичного мислення, самопізнання, самовизначення, самооцінки, самовиховання тощо.


Навчити дітей мислити критично на уроках інформатики означає:
· навчити їх правильно поставити запитання,
· самостійно робити висновки,
· знаходити і приймати правильні рішення.

Щоб стимулювати критичне мислення, вчителеві необхідно:
- виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;
- дозволити учням вільно розмірковувати;
- приймати різноманітні ідеї та думки;
- сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
- забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;
- висловити віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;
- цінувати критичні міркування учнів.

Для того щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:
- розвивати впевненість у собі і розуміння цінності власних думок та ідей;
- брати активну участь у навчальному процесі;
- ставитися з повагою до різноманітних думок;
- бути готовими породжувати і відкидати судження.

Уміння критичного мислення учнів можна згрупувати у три основні групи:
- інформатичні компетентності;
- рефлексивні компетентності;
- дослідницькі компетентності.

Технологія розвитку критичного мислення відноситься до типу рамкових. Своєрідною рамкою, до якої вписується урок, є так звана базова модель технології, що складається з трьох етапів (стадій):
- стадії виклику,
стадії осмислення,
- стадії міркування (рефлексії).



Немає коментарів:

Дописати коментар