Метод Кластер

Кластер - це графічна форма організації інформації, коли виділяються основні смислові одиниці, які фіксуються у вигляді схеми з позначенням всіх зв'язків між ними. Він являє собою зображення, що сприяє систематизації та узагальненню навчального матеріалу.

Кластер як один з методів критичного мислення

Сучасна система освіти орієнтована на формування в учнів самостійного мислення. Критичне мислення є педагогічною технологією, стимулюючої інтелектуальний розвиток учнів. Кластер - один з його методів (прийомів).

Прийом кластера може застосовуватися на будь-який з стадій.

На етапі виклику діти висловлюють і фіксують всі наявні знання з теми, свої припущення та асоціації. Він служить для стимулювання пізнавальної діяльності школярів, мотивації до роздумів до початку вивчення теми.

На стадії осмислення використання кластера дозволяє структурувати навчальний матеріал.

На стадії рефлексії метод кластера виконує функцію систематизування отриманих знань.

Можливе застосування кластера на протязі всього уроку, у вигляді загальної стратегії заняття, на всіх його стадіях. Так, на самому початку діти фіксують всю інформацію, якою вони володіють. Поступово, в ході уроку, в схему додаються нові дані. Бажано виділяти їх іншим кольором. Даний прийом розвиває вміння припускати і прогнозувати, доповнювати й аналізувати, виділяючи основне.

Основні принципи складання кластера

Кластер оформляється у вигляді грона або моделі планети із супутниками. У центрі розташовується основне поняття, думка, по сторонам позначаються великі смислові одиниці, з'єднані з центральним поняттям прямими лініями. Це можуть бути слова, словосполучення, речення, що виражають ідеї, думки, факти, образи, асоціації, що стосуються даної теми. І вже навколо «супутників» центральної планети можуть знаходитися менш значні смислові одиниці, більш повно розкривають тему і розширюють логічні зв'язки. Важливо вміти конкретизувати категорії, обґрунтовуючи їх за допомогою думок і фактів, що містяться в досліджуваному матеріалі.

Правила оформлення кластера на уроці

Залежно від способу організації уроку, кластер може бути оформлений на дошці, на окремому аркуші або в зошиті у кожного учня при виконанні індивідуального завдання. Складаючи кластер, бажано використовувати різнокольорові крейди, олівці, ручки, фломастери. Це дозволить виділити деякі певні моменти і наочніше відобразити загальну картину, спрощуючи процес систематизації всієї інформації.

Рекомендації щодо складання кластера

Існує кілька рекомендацій щодо складання кластера. При його створенні не варто боятися висловлювати і фіксувати все, що спадає на думку, навіть якщо це просто асоціації або припущення. У ході роботи невірні чи неточні висловлювання можуть бути виправлені або доповнені. Учні можуть сміливо дати волю уяві та інтуїції, продовжуючи роботу до тих пір, поки не закінчаться всі ідеї. Не варто боятися значної кількості смислових одиниць, потрібно спробувати скласти якомога більше зв'язків між ними. У процесі аналізу все систематизується і стане на свої місця.

Застосування методу кластер

Метод кластера може застосовуватися практично на всіх уроках, при вивченні самих різних тем.

Форма роботи при використанні даного методу може бути абсолютно будь: індивідуальної, групової та колективної. Вона визначається залежно від поставлених цілей і завдань, можливостей вчителя і колективу. Допустимо перетікання однієї форми в іншу. Наприклад, на стадії виклику, це буде індивідуальна робота, де кожен учень створює в зошиті власний кластер. По мірі надходження нових знань, як спільного обговорення пройденого матеріалу, на базі персональних малюнків і з урахуванням отриманих на уроці знань, складається загальна графічна схема. Кластер може бути використаний як спосіб організації роботи на уроці, і в якості домашнього завдання. В останньому випадку важлива наявність в учнів певного досвіду у його складанні.

Мозковий штурм

"Мозковий штурм" - метод колективного обговорення проблеми, яка вимагає нетрадиційного вирішення.

Робота проводиться в таких групах: генерація ідей, аналіз проблемної ситуації і оцінки ідей, генерація контрідей. Генерація ідей проходить в групах за певними правилами. На етапі генерації ідей будь-яка критика заборонена. Заохочуються репліки, жарти, невимушена обстановка. Потім одержані в групах ідеї систематизуються, об'єднуються за загальними принципами і підходами. Далі розглядаються можливі перешкоди реалізації відібраних ідей. Оцінюються критичні зауваження учасників. Остаточно відбираються лише ті ідеї, які не були відхилені критичними зауваженнями та контрідеями.

Правила "мозкової атаки".

1. Під час "мозкового штурму" немає ні начальників, ні підлеглих - є ведучий і учасники.

2. "Мозковий штурм" не допускає шаблонного мислення. Необхідно повністю звільнитися від стереотипів і традицій.

3. Повна свобода уяви. Найфантастичніша і найнеймовірніша ідея сприймається зі схваленням.

4. Рекомендовано ставити колегам запитання з метою уточнення і розвитку їх. ідей. Важливо заохочувати і підтримувати партнерів.

5. Категорично заборонені взаємні критичні зауваження і поточні оцінки. На стадії обговорення ніщо не відкидається. Навіть тоді, коли комусь не подобаються запропоновані ідеї, краще сказати: "Так, але можна й по-іншому"...

6. Свої думки слід формулювати ретельно і коротко. Чим більше буде висунуто ідей, тим краще.

7. Запам'ятайте: оптимізм і впевненість збільшують розумову енергію людини у десять разів!

Процедура "мозкового штурму" складається із таких етапів:

1. Формулювання навчальної проблеми, обгрунтування завдання для пошуку її вирішення. Визначення умов і правил колективної роботи. Формування декількох робочих груп по 3-5 учнів і експертної групи, яка буде оцінювати і відбирати найкращі ідеї.

2. Розминка. Швидкий пошук відповідей на питання і завдання тренувального характеру. Мета цього етапу - допомогти учням звільнитися від зніяковіння, скутості.

3. "Штурм" визначеної проблеми. Ще раз уточнюється поставлене завдання, нагадуються правила обговорення. Генерування ідей розпочинається одночасно у всіх групах за сигналом вчителя. Кожен висловлює вголос свої ідеї. За кожною групою закріплюється експерт, який фіксує на папері висунуті ідеї. "Штурм" продовжується 10-15 хвилин.

4. Оцінка і відбір найкращих ідей групою експертів.

5. Повідомлення про результати "мозкової атаки". Обговорення підсумків роботи групи, оцінка найкращих ідей, їх публічний захист.

Метод дає змогу: розвивати пізнавальний інтерес і активність учня, уяву, самостійне мислення, звільнене від шаблону і стереотипів; уміння формулювати власну думку, чітко і коротко її висловлювати і захищати; уміння працювати в групі, слухати іншу людину, поважати альтернативну позицію; краще осмислювати навчальний матеріал.

Стадія міркування (рефлексія)

Технологія формування основних компетентностей учнів на основі розвитку критичного мислення

Стадія міркування (рефлексія)

Мета:

- узгодження нової інформації з уже відомою;

- усвідомлення процесу набуття знань;

- формування внутрішньої мотивації

Методи навчання:

«Запитання-відповідь»,

«Взаємне опитування»,

«Мікрофон»,

 «Т - діаграма»,

«Незакінчене речення»,

 «Залиш останнє слово для мене»,

проект, есе

Форми роботи:

- фронтальна,

- групова

- індивідуальна

Соціальна компетентність:

- уміння співпрацювати в команді, розв’язувати проблеми, робити вибір та приймати рішення;

- формування адекватної самооцінки;

- підвищення соціального статусу учня через розвиток здібностей

Комунікативна компетентність:

- уміння висловлювати власну точку зору;

- розвиток культури мовлення;

- критичне ставлення до себе

Інформаційна компетентність:

- уміння аналізувати та розуміти інформацію.

Стадія осмислення

Технологія формування основних компетентностей учнів на основі розвитку критичного мислення

 Стадія осмислення

Мета:

- підвищення зацікавленості учнів;

- перевірка учнем власного розуміння навчального матеріалу

Методи навчання:

«Допомога»,

«Знайди проблему»,

«Читання з помітками»,

«Таблиця передбачень»,

«Пошук аргументів і суперечностей»,

«Обмін інформацією після читання»,
«Прийом "Інсерт"», 

«Прес»,

дискусія, дебати

Форми роботи:

- фронтальна,

- групова

- індивідуальна

Соціальна компетентність:

- пізнавальна активність;

- співробітництво;

- адаптація до змін

Комунікативна компетентність:

- уміння доводити власну точку зору, адаптуватися в мовному середовищі, адекватно реагувати на критику

Інформаційна компетентність:

- уміння використовувати джерела інформації, інформаційні технології; самостійно опрацьовувати інформацію 

Стадія виклику

Технологія формування основних компетентностей учнів на основі розвитку критичного мислення

Стадія виклику

Мета:

- актуалізація суб’єктного досвіду учнів;

- визначення учнями рівня власних знань.

Методи навчання:

«Асоціювання»,

«Мозковий штурм»,

«Запитання-відповідь»,
«Кошик понять», 

«Логічні ланцюги», 

«Кластери», 

«Метод ЗХД», 

«Припущення на основі запропонованих слів»

Форми роботи:

- фронтальна,

- групова

Соціальна компетентність:

- власна активність учня;

- забезпечення мотивації діяльності;

- уміння використовувати власний досвід

Комунікативна компетентність:

- уміння обговорювати проблеми

Інформаційна компетентність:

- уміння класифікувати, використовувати набутий досвід.

В умовах модернізації суспільства  процес навчання націлений на створення умов для самовизначення й самореалізації особистості, на досягнення конкретних результатів у вигляді сформованих умінь і навичок, узагальнених способів діяльності, соціально-значущих компетенцій, у тому числі й  уміння критично мислити.
Роки незалежності України характеризуються постійними змінами, особливо у сфері освіти. Незважаючи на те, що формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів у Державному стандарті базової і повної середньої освіти визначено одним із завдань освітньої галузі, мусимо визнати відсутність повноцінного втілення задекларованої мети у навчальний процес. Проблемою залишається вміння учнів володіти такими мисленнєвими операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння тощо.
Теоретичною базою досвіду виступають наукові положення когнітивної психології щодо сутності критичного мислення (Дж. Андерсен, Д. Халперн, Дж. Брунер, С. Міллер); обґрунтування специфіки критичного мислення (Ж. Піаже, Л. Виготський); визначення та класифікація основних груп компетентностей, що формуються при застосуванні технології розвитку критичного мислення (І. Родигіної, О. Овчарук, А. Хуторського); ідеї компетентністного підходу до планування і розробки сучасного уроку на основі інтерактивних технологій (О. Пометун, О. Данилевська); характеристика методів і форм організації навчальної діяльності учнів за технологією критичного мислення ( С. Терно, О. Марченко ).

Вивчаючи систему розвитку критичного мислення (А.Кроуфорда, В.Саула, С.Метью, Д.Макінстера), я виокремив у структурі уроку три фази – актуалізацію (передбачення), побудову (конструювання) знань та консолідацію.

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно, у центрі навчально-виховного процесу повинен перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. 

Проблема розвитку основних життєвих компетентностей учнів, навичок їх критичного мислення нині є надзвичайно важливою. Як свідчать дослідження, переважна більшість учнів не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння.

У зв’язку з цим формування основних компетентностей учнів на основі розвитку критичного мислення набуває особливої актуальності.

Розвиток критичного мислення необхідний не лише для навчання, а й для життя, яке ставить перед людиною відкриті завдання. Навчити дітей мислити критично - означає навчити ставити запитання, спрямовувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення в проблемній ситуації.
Ключові компетентності — це здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культурно-доцільні види діяльності, ефективно розв’язувати актуальні, індивідуальні та соціальні проблеми.
Основними ознаками ключових компетентностей, на думку О. Пометун, є:
- поліфункціональність: дають можливість вирішувати різноманітні проблеми в різних царинах особистого й суспільного життя;
- надпредметність і міждисциплінарність: застосування не тільки у школі, а й в інших галузях життєдіяльності;
- багатовимірність: знання, розумові процеси, інтелектуальні, навчальні та практичні вміння, творчі здібності, стратегії, технології, процедури, емоції, оцінки тощо;
- забезпечують широку сферу розвитку особистості — її логічного, творчого та критичного мислення, самопізнання, самовизначення, самооцінки, самовиховання тощо.

Навчити дітей мислити критично на уроках інформатики означає:

· навчити їх правильно поставити запитання,

· самостійно робити висновки,

· знаходити і приймати правильні рішення.

Щоб стимулювати критичне мислення, вчителеві необхідно:

- виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

- дозволити учням вільно розмірковувати;

- приймати різноманітні ідеї та думки;

- сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

- забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;

- висловити віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;

- цінувати критичні міркування учнів.

Для того щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

- розвивати впевненість у собі і розуміння цінності власних думок та ідей;

- брати активну участь у навчальному процесі;

- ставитися з повагою до різноманітних думок;

- бути готовими породжувати і відкидати судження.

Уміння критичного мислення учнів можна згрупувати у три основні групи:

- інформатичні компетентності;

- рефлексивні компетентності;

- дослідницькі компетентності.

Технологія розвитку критичного мислення відноситься до типу рамкових. Своєрідною рамкою, до якої вписується урок, є так звана базова модель технології, що складається з трьох етапів (стадій):

- стадії виклику,

- стадії осмислення,

- стадії міркування (рефлексії).